Florida (Key West, Marathon, Miami Beach), June 9-17, 2017

Всім привіт! Як же ж приємно знову повернутися до нашої найулюбленішої справи - подорожувати! Ітак, цей пост про нашу нещодавню відпустку, яку ми провели у Флориді: 3 дні на Кі Вест (Key West), 3 дні на о.Марафон (Marathon) і 2 дні Маямі Біч (Miami Beach).

Моя давня мрія була проїхатись на авто (звісно ж, кабріолет) “Флоридськими Кіями” (Florida Keys), особливо 7-мимильним мостом (7 Miles Bridge), тож ми так і зробили: долетіли літаком до Форт Лодердейлу (Fort Lauderdale), а там взяли авто в ренту і погнали на Кі Вест.

          

KEY WEST

Ну що ж, не так сталося, як мріялось, всю нашу дорогу: всі 4 години лив дощ, і замість розкішних видів, які я надивилась перед подорожжю в інтернеті, далі дощової стіни ми не бачили нічого. Ну і відкинутий дах лишився десь там, у мріях, міцно натягнутий над нашими головами. Як Ви вже мабуть здогадались, всю дорогу ми перевіряли прогноз на наступні дні, і він був невтішний: грозові дощі на весь тиждень. Неприємно, але ми вирішили, що нема сенсу засмучуватись, ми не в силах змінити погоду, головне, що ми разом і це наша відпустка, перша за майже 3 роки, така довгоочікувана, не дамо дощу її зіпсувати! “Приплили” в мотель на Кі Вест, і тут нас чекала зустріч з мегаунилим рецепсіоністом, ось лише декілька з його фраз: “нас вже тиждень заливає..”, “на території мотелю є 3 басейни, але ж дощі..”, “на Кі Весті найкращі заходи сонця, ну але Вам це не світить, дощі..”, “багато водних розваг, але нічого не працює через погоду.. ” … - після яких нам, певно що, нічого не лишалось як піти застрелитись або краще втопитись по черзі в кожному з отих 3-х басейнів))

Ми закинули речі в кімнату, витягли з валізи парасолю і найбільш підходяще для дощу взуття, і пішли гуляти під дощем! На наше приємне здивування і всупереч унилому портьє, головна вулиця Дювал (Duval street) вирувала життям! Повно туристів, вуличної торгівлі, все пестрить веселками напередодні ЛГБТ параду (Pride Parade), бігають хлопці (мабуть, програвши якесь парі) в самій спідній білизні, а інші їх знімають на відео, біля клубів/барів стоять розфуфирені "жінки", велика кількість крамниць зі всякими смаколиками, коктейлями, дизайнерськими футболками ..- з непідробною зацікавленістю витарашившись на все це, ми й не помітили, як припинився дощ, і ми дійшли до кінця вулиці і "О Диво!" побачили неймовірний захід сонця з Mallory Square!

              

Cheers! За відпустку!

Наступні 2 дні були сонячні і насичені емоціями і враженнями: перш за все, ці колоритні курки і півні на вулицях! ходять з важнючим видом в безперервному пошуку їжі. Діма їх відповідально щоразу годував, навіть в номер запрошував.

   

Я була зачарована квітучими деревами і без зупину і втоми їх фотографуфала:

          

          

Ми пройшлися маршрутом найцікавіших будинків і визначних місць Кі Весту:

Mallory Square

Mallory Square

Old town trolley tours

Key West Shipwreck Museum

Pride Parade preparation on Duval Street

       

       Мозайка на одному з будинків гарно відображає життя на Кі Вест:

   

        Oб'їхали навколо Кі Весту на скутері (jet ski) за 2 години, обгорівши при цьому так, як наче "ми тут давно відпочиваємо": я ще більш-менш, трохи обличчя і спина, а мій чоловік став "Вождем краснорожих" в бардових гольфах, бо як він мені зізнався потім, він думав, що там же ж волосся на ногах, тому там не треба мастити кремом - і сміх, і гріх, досі очухується.

Відмітились на Найпівденнішій точці штатів:

відвідали консерваторію метеликів:

 

                         

  повалялись на пляжі, накупались в теплому і лагідному океані:

   

O! і нарешті відкинули дах!

Також був у нас і гастрономічний тур. Сніданки були в мотелі, обідами ми не дуже переймались, а ось місця на вечері ретельно обирали, ну і як завжди буває, найкраще місце надибали в останній вечір: розташоване трохи подалі від основної "двіжухи", не  fancy інтер'єр, проте їжа була свіжа і смачна! І при цьому вдвічі дешеше, ніж в попередніх рестіках. А їхня саморобна сангрія була неперевершена!

MARATHON

Погодувавши зранку наших "діточок-пташенят", ми "без даху" вирушили на о.Марафон. І ось тут вже намилувались тими видами, на які я надивилась в інтернеті: бірюзова вода, пальми, яхти, квітучі дерева, островки мангрових дерев. Особливо сподобалось проїхатись семимільним мостом, який поєднує Knight’s Key і Little Duck Key.

На Марафоні нас чекав Рай на двох. Затишний готельчик на березі океану з "баунті" пальмами, гамаками між ними, навіть зі своїм пірсом, на якому ми один з вечорів лежали, слухали плеск океану і роздивлялись зірки.

Я обожнюю сходи і заходи сонця, і завжди мріяла їх побачити саме на океані. Такого сходу сонця, як на Марафоні, я не бачила ніде! Не дарма я його чекала з 5 ранку!

       

Заходи сонця теж були щодня різні, і ми ними милувались за вечерями.

Щодо вражень від Марафону, скопіюю текст зі свого посту в інстаграм: Марафон - рибальське містечко, дуже багато людей приїжджає саме порибалити: беруть або рибальські катери, або човни, навіть каяки, або просто з берега, або з мостів. Але який парадокс при цьому - знайти рестік зі смачними і свіжими морепродуктами виявилось не так і легко. В багатьох місцях готують із заморожених продуктів.. особливо насмішив ресторан морепродуктів, який славиться своєю картоплею фрі. Якщо спіймати рибу, то Вам її приготують в будь-якому ресторані. Ціни на порядок дешевші, ніж на Кі Вест, і майже всі ресторанчики з класними sunset видами, в таких бухточках з яхтами. Сподобалось місцеве цитрусове пиво (Islamorada), а ось коктейлі зовсім розчарували. Пінаколада, дайкірі, які оригінально звідси і прийшли (дайкірі - улюблений дрінк Хемінгуея), здавалося б, мали бути просто ах, а ні..

Дуже сподобались пляжі (Sombrero Beach, Bahia Honda Beach), рівень комфорту 100, навіть на безкоштовних. Діма вже скучив за роботою, і на Bahia Honda пляжі готував нам баранину на грилі (всі пляжі обладнані грилями).

Bahia Honda Beach (Atlantic Ocean), view from Bridge

Bahia Honda Beach (derelict railroad bridge)

Bahia Honda Beach (Gulf of Mexico), view from Bridge

Ми з'їздили на каякінг в Big Pine Key, Ви уж мене вибачте, але знову скопіюю себе з інстаграму: каякінг крізь мангрові ліси - це щось надзвичайне, відчуття як побували в якомусь іншому світі або в романі Толкіна. Ззовні це просто ростуть собі дерева посеред води, а всередині - свій власний світ із флорою і фауною. З нашим везінням ми, звісно, не побачили ні оленів, ні рідких риб або птахів, але і без цього вражень, як то кажуть, повні штани (навіть просушувала їх потім - хто у мене в друзях на ФБ, той в темі). Ну і хочу тут лишити деякі з Діміних перлів: "Ольчик, це не таксі, шо Ти там розсілась, греби давай", "Не того посадили попереду", "Ти тут всіх оленів розпугала", "Тобі не здається, що нас якось уносить в океан?", "Лівим греби, лівим", "У нас передній привід, хто попереду, той і керує, а я так, для підстраховки", "Тебе так штиняє", "Ти не хочеш прискоритись?". О, і ще один: "шо то були за новини з live video?"

Нам зустрічались краби, ігуана і змія. Краби там зовсім "без даху", бігають крізь, в т.ч. і по дорозі, машини навіть зупиняються, щоб їх пропустити.

MIAMI BEACH

Провівши 3 незабутні дні на Марафоні, ми вирушили до Маямі Біч - це вже не Флоридські райські затишні з неповторним колоритом Кі, це вже велике місто, з широкими дорогами, заторами на них, високими будівлями - сучасне місто, нагадало нам Пусан в Південній Кореї. Широченна смуга пляжу, але на відміну від "кійських", де можна було завжди знайти тінь, тут треба рентувати парасолю від сонця (якщо Ви від нього ховаєтесь, як і ми, звісно).

Ми прогулялись Lummus парком, спіймали гарний вид на Маямі з західної частини Маямі Біч, з'їздили до відомого Wynwood art district.

Lummus Park, Miami Beach

View from Miami Beach on Miami

Wynwood art district

Wynwood art district

Wynwood art district

Wynwood art district

Wynwood art district

Wynwood art district

Wynwood art district

     

А ще саме в Маямі у нас був гастрономічний рай! Знайшли дуже смачні місця!

Підсумок: це були незабутні повні вражень 7 днів відпочинку (+ день прильоту і день відльоту), гарно розплановані (ідеальний баланс релаксу і драйву, ненапряжний час перельотів). Зробили певні висновки на майбутнє, але то вже інша історія. Всі готелі, літак і авто ми бронювали заздалегідь (в березні на червень), мали проблему лише з готелем в Маямі, але досить гарно її вирішили, ми навіть були ще більше задоволені новим готелем (його розташуванням).


Порада: не довіряйте флоридському прогнозу погоди і завжди кладіть до валізи гарний настрій і оптимізм!

До зустрічі!

О.К.

Post Scriptum