"Ай-яй-яй-яй-яй-яй-яй-яй-яй

Пуерто Ріко"

Пісня, що стала гІмном нашої подорожі Vaya Con Dios - Puerto Rico

Я вже зараз не згадаю коли і звідки я дізналася про залив, що світиться вночі, та це стало однією з моїх мрій щодо подорожей (так само, як і Північне Сяйво), тому коли серед нашої дружньої компанії виникла пропозиція поїхати до Пуерто Ріко у відпустку - я була обома руками ЗА!

Склали табличку з усіма деталями і бюджетом, що влаштувала всіх, та й забронювали квитки і житло ще взимку на червень 2021, розуміючи ковідний ризик: на момент бронювання в країні була комендантська година і не ходили пароми на острови. Але хто не ризикує - той не ми:)

Нам пощастило: якраз за тиждень до нашого виліту зняли всі обмеження, окрім маски в громадських приміщеннях.

Ай-яй-яй-яй-яй-яй-яй-яй-яй нас чекає Пуерто Ріко!!! Вирушаємо за пригодами і мрією!

В небі нас супроводжувала веселка, а перше враження від землі Пуерто Ріко - неймовірно бірюзовий колір води!

Насамперед наведу коротку довідку з Вікіпедії:

Пуе́рто-Ри́ко — територія, що перебуває на правах самоуправління під юрисдикцією США й має статус «неінкорпорованої організованої території», що означає, що ця територія не є неодмінною частиною США, верховна влада належить Конгресу США, але дія на ній Конституції США обмежена. Розташована у Вест-Індії, на острові Пуерто-Рико з групи Великих Антильських островів (що відділяють Карибське море від Мексиканської затоки й Атлантичного океану) й низці прилеглих малих островів. Населення території становить 3 994 259 осіб (оцінка станом на 2007 рік). Пуерто-Рико має власну конституцію, законодавчу, виконавчу й судову гілки влади. Зв'язок із США полягає в наявності спільного громадянства, валюти й оборони. Через відсутність чіткої законодавчої бази щодо статусу території це питання активно обговорюється на самому острові, у США й ООН.

Ми читали на форумах, що авто краще забронювати заздалегідь, але навіть із бронюванням нам довелося чекати добру годину

Чекаємо на "кабріолет"

"A чи можна нам кабріолет?" - наївно спитала я.

"Мем, Ви що не бачите я не маю жодного авто, не те, щоб кабріолет" - очманіло відповіла мені менеджерка салону рентованих авто. Позаду роздалося гучне гиготання моїх Друзів. Так і "прилип" той кабріолет до мене, досі підколюють мене.

Але ми, дійсно, були раді отримати вже хоч якесь авто (навіть упряжку з конями) та їхати на обід.

Знайомство з пуерторітанською кухнею почалося з традиційного мофонго - це таке собі пюре з зелених бананів, щедро приправлене часником. Воно буває просто збоку як гарнір:

Помаранчева маса - це Мофонго

а буває й центром всієї кулінарної композиції:

Перші два дні нам то мофонго дуже навіть смакувало та, якось так сталося, що ми їм наїлися не лише на всі наступні дні, але й, схоже, на все життя:)!
Взагалі пуерторіканська кухня нам не сильно сподобалась. Можливо, через те, що ми опинилися там саме у післякарантинний період (багато закладів були ще зачинені, а ті, що відчинилися, мали обмежене меню), а можливо тому, що одна з основних страв (крім мофонго) - це рис з бобами - і це апріорі не може бути вражаючим, а можливо, вся справа в тому, що ми мали з собою Шефа, і Він готував нам неймовірно смачні вечері прямо у нас на Фазенді... Не знаю.. Сподіваюсь, нам ще доведеться відвідати Пуерто Ріко після пандемії і зробити остаточні висновки, а поки ось ще кілька фото і вражень від пуерторіканських страв:

Смажені банани

Севіче (так хотілося скуштувати смачного севіче в країні-острові, але ніт.)

Салат з восьминога
(сподівалися на свіжий, прямо з океану, а отримували з банок, які можна купити у супермаркеті)

Різото (зі смаженими бананами)

Але що тут беззаперечно та безапеляційно смачно - так це манго!! Одного дня нас на пляжі пригостив місцевий житель манго зі свого городу: півмішка притягнув (задурно!!) ми їх всю відпустку їли - таких ніколи не купиш ані в супермаркеті, ані на ринку:

А одного ранку, бігаючи, я натрапила на манго, що були розкладені на столі набережної, і всі охочі брали їх - схоже, пригощати манго - добра місцева традиція!

Також нам дуже прийшлися до душі кокоси з ромовим серцем:

Ну і що може бути краще келиху вина із домішкою сонця, що сідає?

Ми з Вікою завжди ловили цей момент, поки хлопці "грилювали".

Коли плануєш відпустку у тропічних країнах - завжди важливо звернути увагу на погоду.

Ми знали, що червень - це початок сезону дощів в Пуерто Ріко, але з попереднього досвіду подорожей до тропічних країн також знали, що початок сезону дощів - це зовсім небагато тих дощів, але є великий плюс - мало туристів. Ну, щодо туристів ми не помилилися, але дощі на початку нашої відпустки лили щодня...такі чудові добротні тропічні дощі.., щоправда, на третій день ми вже навчилися від них тікати і ховатися і навіть не намочити всі свої речі - досить потрібна в житті навичка, чи не так? Плавати під ними теж кайф! Ну і за похмурої погоди гуляється легше, аніж під пекучим сонцем.

Наш притулок від дощу на одному з пляжів

Головний захист від дощу - надувне коло!

Нам дуже пощастило з Фазендою: прямо на березі океану з фантастичними видами і в 5 хвилинах від одного з найкращих пляжів Mar Chiquita Beach

Вид з балкону

У нас був свій горОд, повний кокосів:

Ми зустрічали неймовірні світанки

та ще більш неймовірні заходи сонця:

Mar Chiquita Beach

Mar Chiquita Beach був зовсім поряд з нашею Фазендою, його основний плюс - безхвильність, оскільки це - бухта, і хвилі не діставалися берега. Підводний світ на цьому пляжі - найкращий, що ми бачили на Північному узбережжі Пуерто: корали, кольорові рибки і навіть айфон останньої моделі(!) Ризикуючи життям, мій чоловік сміливо за ним пірнув у морську пучину і дістав утопленика. Висушений і працюючий айфон було відправлено власнику до Штату Атланта.
Не зважаючи на те, що поряд з нами був такий чудовий пляж, ми щодня досліджували острів, відвідуючи нові пляжі

Playa (пляж) Tocones

З цього Пляжу можна потрапити на Cerro Gordo MTB Trail з дикими пляжами та приголомшливими пейзажами:

Cerro Gordo MTB Trail

La Caldera Beach

А саме на цьому пляжі нас пригостили манго:

Playa Balneario de Dorado

Наступний пляж мав унікальний "басейн" прямо в океані та дивовижну природу:

Playa (пляж) La Poza del Obispo

Playa (пляж) La Poza del Obispo

А цей пляж ми відвідали зі спеціальною місією: дістатися до природних басейнів в скелях, які в Гуглі виглядали як щось неземне, а по факту... як калюжі в скелях. Ну, принаймні купатися в них точно не варто

Las Palmas Beach

Natural Pools of Manati

San Juan

Столиця Пуерто Ріко - Сан Хуан, а до 1520-х років було навпаки: острів називався Сан Хуан, а місто - Пуерто Ріко (що є логічним,бо в перекладі з іспанської це - багате портове місто). Після 1520-х років місто і острів обмінялися назвами з невідомих причин. Нам дуже сподобалася столиця! Атмосферно і нагадує Європу

Спочатку, за вже складенню в цій відпустці традицією, ми гарно вимокли під проливною тропічною зливою

Але потім знайшлися добрі люди, обігріли, висушити і підказали, де розжитися дощовиками. Але за відомим всім законом, як тільки ми купили дощовики - вийшло сонце, і вже не ховалось

Чудовий вид на місто відкривається з Цитаделі Castillo de San Cristóbal

Castillo de San Cristóbal

Це - найвужчий будинок в Сан-Хуані (жовтий):

La Casa Estrecha

La Casa Estrecha перекладається як «Вузький будинок». Справді, цей жовтий двоповерховий будинок дуже вузький! Від стіни до стіни приблизно 5 футів (1,5 метри), і оскільки він втиснутий між двома будівлями стандартного розміру, контраст досить різкий. Перед тим, як la Casa Estrecha була перетворена на будинок, це була алея, що вела в центральний двір навколишніх будівель. Згодом алея застаріла, їй дали стелю та фасад, щоб можна було використовувати як будинок. Приблизно на початку 2000-х років власник, архітектор Антоніо Альварес, переобладнав вузьку будівлю, щоб розмістити художню галерею, зосереджену на висвітленні робіт художників Сан-Хуана. Крім того, однією з найбільш особливих частин цього будинку є його безперешкодний вид на затоку Сан-Хуан. У сонячний день ви можете побачити весь шлях до міста Катаньо та гірського хребта на відстані, включаючи найвищу вершину острова: Серро Пунта.

Історична архітектура старого Сан-Хуана відображає чотири століття розвитку і поєднує готичнй, ренесансний та бароковий стилі з їх чудовою детальною орнаментацією, арками та куполами.

Ми також відвідали цитaдель Castillo San Felipe del Morro

Розташована на найпівнічно-західнішій точці острову, Castillo San Felipe del Morro названа на честь короля Іспанії Філіпа II. Укріплення було розроблено для охорони входу в затоку Сан-Хуан і захисту іспанського колоніального портового міста Сан-Хуан від морських ворогів.

Сьогодні Цитадель теж під надійною вартою:

Дослідженню Тропічного лісу El Yunque National Forest ми приділили цілмий день - це єдиний тропічний ліс у Національній лісовій службі США. З середньою кількістю опадів 120 дюймів на рік, Ель-Юнке має дуже різноманітну екосистему, в якій мешкають сотні унікальних видів рослин і тварин.

Torre Britton trail

Juan Diego Falls

У цьому водоспаді можна було освіжитись. З нашої компанії відважився лише Макс.

Yokahú Tower

Charco Los Angelitos, Luquillo

У тропічному лісі добре!

Останні дні ми перебували на східній частині острова, щоб звідти нарешті здійснити мрію - відвідати сяючий вночі залив, а також один з найкращих пляжів Світу - Пляж Фламенко.

Щоб подивитися на біолюмінесцентну затоку, ми забронювали вечірній тур на каяках. Телефони нам порадили не брати з собою, бо ніхто не буде їх у темряві шукати, а тим паче зупиняти через це тур. Тому фото робили самі організатори туру, і коли вони нам їх вислали на імейл - ці фото не виділялися нічим особливим: наші обличчя на темному фоні, тож буду описувати враження без супроводу знимок.

Перш за все, затока дуже смердюча (їдкий запах метану) та повна комарів - ми облилися з ніг до голови засобом від комарів. По-друге, в той вечір було досить багато цих каяк-турів, що створювало у вузьких місцях затоки непрохідний зоопарк. Ну і по-третє і основне - біолюмінісценція! Я надивилася в інтернеті саме таких картинок і саме так це і уявляла:

Тож коли нас привезли в темну воду, вишикували в ряд і почали розказувати про ці мікроорганізми, що світяться вночі - я була подумала: "все, приїхали. Зараз почнуть нам "втирати", що сьогодні не той день, Луна не в Місяці, і тому ми нічого не бачимо". Але я помилилась. Справа в тому, що ці мікроорганізми світяться тому, що реагують на якийсь подразник - свого роду захисна реакція. Тобто, щоб їх змусити світитися, треба провести рукою/ногою під водою. Це було дивовижно!!! Справжня магія! Як наче моя рука або нога - то чарівна паличка з казки, яка лишала чародійський шлейф. Фантастично!! Хоч і не так, як я собі уявляла - але це був унікальний досвід.

Punta Bandera Luquillo Beach - цей пляж отримує 5-ку від мене автоматом за ці райські пальми прямо над водою (але повний "0" за інфраструктуру):

Punta Bandera Luquillo Beach

Ну і наостанок - Пляж Фламенко!

Фламенко пляж за різними рейтингами входить в один з найкращих пляжів Світу. За нашим рейтингом цей пляж найкращий з усіх, що ми встигли відвідали в Пуерто Ріко: білий, дрібний, як борошно, пісок, бірюзова тепла вода, мілко.