HONEY MOON MAY 2008 / МЕДОВИЙ МІСЯЦЬ, ТАЇЛАНД (травень 2008)

МЕДОВИЙ МІСЯЦЬ, ТАЇЛАНД

(травень 2008)

Ну що ж, прийшла черга і Таїланду. Саме з нього почалась наша любов до Азії! саме Він став найулюбленішею країною Азії! (звісно, з тих небагатьох, що ми встигли побачити)

Ітак, все за порядком.

Цією розповіддю я перенесу Вас в далекий 2008 рік...!

Підготовка до нашого весілля тривала 9 місяців (так, так, як дитину виносити:)). На те були свої причини: нам конче хотілось одружитися саме 17-го числа, а на це число випадала лише одна субота, у травні, а пропозиція від майбутнього чоловіка надійшла у вересні. Плюс, у батьків теж був час оговтатись від звістки і підготуватись до цієї дати. Тож дату обрано! Майже одразу почали думати про медовий місяць. Чесно кажучи, вже не пам'ятаю, чому ми обрали саме Таїланд...єдине, що пам'ятаю, - так це те, що всі агенства в один голос казали, що травень - все ще не сезон туризму, що це сезон дощів. Але чомусь нас це не злякало (чоловік у мене взагалі "баба Яга проти" по життю :) ), і рішення було прийняте! Тож одразу після 2-хденного весілля на третій день ми вилетіли, навіть не встигнувши розпакувати весільні подарунки, до омріяного Таїланду

Варто зазначити, що на той час за межі України я встигла сунути свій ніс лише до Польщи і Чехії. Можете собі уявити, як мене будоражила сама думка про те, що я незабаром опинюся на другому кінці земної кулі, на березі Сіамської затоки! Надивилась картинок з інтернету - пісок, пальми - ляпота! Хочу, хочу, хочу!!!

Ми взяли стандартний тур - 12 днів Паттайя, 2 дні Бангкок.

"Капризна Олька" (як називає мене моя люба і найкраща mother-in-law) перенесла свій перший в життіта ще й такий довгий переліт дуже важко, при посадці просто нереально дико боліли вуха... прямо до сліз...настрій був трохи підгулявший через це...

А зараз моя улюблена частина! Ой, не можу, як згадаю...

Значить, знайомство з Таїландом розпочалось із запаху...ні...зі сморіду... такого, знаєте, розкішного аромату помиїв. Причина цьому проста - дуже висока і волога температура, сміття не може полежати і годину, не лишивши про себе спогаду.

Окей, "позитивний" настрій підсилився!

Але остаточно я випала в осад після поселення в готель. Уявіть: Я тут приїхала така у весільну подорож, очікую собі доріжку з пелюстків троянд, а замість цього "фіга з маком" та ще й непрацюючий туалет!!! ну не змиває він...!

І тут прийшла вона! Істерика! Така щира-щира, як в дитинстві, досі соромно за це... часто згадуємо це з чоловіком і від душі сміємось.

"Куди Ти мене привіз?" - шмигаючи носом, ревіла я (при цьому головний акцент на ТИ, начебто ми не разом обирали, куди їхати). "Тут смердить, унітаз не працює, що це за медовий місяць такий?". "Хочу в Єгипет!". Ой, ржунеможу :). Але ж тоді мені було не до сміху... все ... накрився медовий місяць мідним тазом! Настрій - унила какашка, хмари згустилися над моєю головою...

Промінь сонця трохи засяяв з переселенням до іншого номеру

Так як Паттайський пляж не є дуже привабливим ↑ (трохи брудний і багато човенів)↑, ми вирішили їхати паромчиками

на острів (Koh Larn island). Ходять вони щопівгодини і плити десь теж хвилин 30-40.

По приїзду на острів можна взяти мотобайки і їхати на різні пляжі. Ми так і робили - щодня на різні пляжі.

В перший день я ж все ще була "у настрої", тому, приїхавши на острів, заявила: "Як в Криму! Варто оце було летіти?" ...

Найбільше, чому навчила мене ця поїздка - це ніколи не поспішати з висновками! Кожна країна унікальна! Кожна має свою "родзинку", свої плюси і мінуси (крізь призму нашого суб'єктивного сприйняття, звісно). І порівняти одну країну з іншою можна лише з часом... інколи це бере 8 років, як ось у мене :) Лише після того, як ми відвідали ще 2 країни Азії, а також ""олінклюзівні" Єгипет і Турцію, ми з упевненістю кажемо: Таїланд - найкращий (серед теплих екзотичних країн, що ми бачили, не враховуючи середню і південну Америку)! І на питання "куди б ми хотіли б повернутися ще раз?" завжди відповідаємо: "в Таїланд!".

Навіть побачивши трошки різних куточків світу, я помітила, що, дійсно, природа по всьому світу схожа - біля моря ми бачимо пальми і тропічні квіти, у горах - вічнозелені дерева і сніг. Саме через недосвіченість у мене вирвалась фраза "як в Криму", бо мені здавалось, що якщо я вже пролетіла 10 годин, то має бути щось неземне, але ж я не на Марс прилетіла, а земна куля...вона... кругла, а природа Криму взагалі унікальна!! Наша підсвідомість завжди намагається шукати схожість з чимось нам знайомим, мабуть, це природою так закладено. Але, як на мене, краще як то кажуть "ловити момент" тут і зараз! Насолоджуватись унікальністю місця, де Ви опинились! Тож від того часу я сказала собі: все! ніяких порівнянь, лише всмоктувати в себе, як ота губка, все, що бачу, насолоджуватись всім, пізнавати по максимуму культуру іноземного народу, не засмучуватись через дрібниці (як то непрацюючий туалет), а тим паче не звинувачувати інших - і тоді отримаєте максимальну користь від подорожі! А порівнювати і аналізувати вже будемо у "блогах" :). І цей мій настрій "унилої какашки" не повторився в жодній наступній подорожі! Не соромно визнати свої помилки - соромно не зробити висновків і не винести з них "урок".

Отже, оговтавшись від усіх перших негативних вражень і опанувавши себе, я вже на другий же день несамовито безглуздо і безповоротно закохалась в цю країну! Спробую описати, чому. Вибачте за ліричний відступ :)

Поїхали!

1. Тайська їжа

Це кохання з першого погляду, з першого аромату, з першого шмату! Тайська кухня поєднує в собі всі чотири смаки: солоне, солодке, кисле і гостре. Особливо гостре! А я це люблю! Всесвітньо відомий тайський суп том-ям ми замовляли на пляжі щодня.

Ухххх і смачнючий же ж! Гостроту можна регулювати при замовленні, принаймні, в туристичних частинах Таїланду питають "spicy?". Ми замовляли такий, що їси і плачеш, і з носу тече)) вони все з нас хіхікали.Але у столиці Тайланду ми зайшли в таке місце, де не змоги його їсти... ну нереально гострий! А за сусіднім столиком тайці його їли, як каву пили - нуль емоцій! Ми так полюбили цей суп, що привезли його з собою в Україну - в прямому і переносному сенсах!Купили там готові набори для приготування том-яму, а потім знайшли у нас на ринку точку, де можна було замовляти необхідні інгредієнти, а також при кожній нагоді привозили їх потім з Європи (бо там є багато азіатських ринків). Дійшло до того, що ми "підсадили" на том-ям наших найліпших друзів, і завжди мали гарний час, збираючись разом на тайський супчик.
Друга найулюбленіша страва - риба

! Кожен день ми їли різну морську свіжу рибу! Настільки свіжу, що ще до того, як ми її замовили, вона плавала в акваріумі. Божественно смачно! І знову ж таки всі смаки збалансовано поєднані.

Ну і звичайно морепродукти

! Тут я вперше скуштувала равликів, крабів і креветок розміром з тарілку:

Десь з другого дня ми стали помічати, що тайці на ходу щось пьють з пакетиків. Нас зацікавило, що воно таке. Виявляється, це - суп, точніше бульон, дуже зручно обідати прямо на ходу. А ми таке взяли разок в готель:

Щодо вечерь. Спершу, знову ж таки через недосвіченість, нас понесло в якийсь ресторан на воді - вигдядає ж круто! Треба спробувати! Пошкодували... Їжа так собі, а ціни кусаються. Після цього ми ходили в "непрезентабельні" кафешки, де харчувались місцеві, а не туристи - і там все завжди було свіже і смачнюче!!! Але місця були настільки нетуристичні, що там не розуміли інгліш, тож ми тикали в те, що ми хотіли замовити - цей процес також супроводжувався сміхом тайців)) Вони взагалі постійно з усього гиготали.

Ще мене дуже дивували такі місця, як "Руські пєльмєні" або Ресторан "у Катюши"... ну от не второпати мені навіщо летіти на інший край Землі, щоб поїсти пєльмєнєй... хіба що самі тайці їх люблять, хоча там ми бачили лише росіян, може, це ті, що довгий час живуть в Тайланді... Особисто я завжди за те, щоб по-максимуму скуштувати все, що їдять місцеві - це одна з найважливіших і найцікавіших частин відпочинку, як на мене. Але сучасний світ із діагнозом глобалізації все менше і менше дає нам цієї можливості... світ заполонили суші бари, китайська їжа вже стала рідною для американців, а італійська, перелякавшись, одружилась з японською...так і живуть поряд... Хоча всі кухні адаптуються під місцеві смаки і вбодобання. Тому все ж таки такого том-яму, як в Таї ми ще ніде не куштували.

В окрему категорію їжі треба виділити фрукти

вони тут ну дуууже екзотичні.

Знайомтесь, зліва направо↑↑↑: мангустін, рамбутан (такий колючий) і лічі. Всі смачні, але мені найбільше сподобався мангустін.

Ось цей фрукт ↑ називається салА - смакує не як сало, ні, а як полуниця! Дуже смачний!

А це ↑ око дракона або пітайя↑. Таке собі...не викликало якихось емоцій і бажання купити ще раз.

А це↑ видатний фрукт дуреан↑

Чим він такий видатний, спитаєте Ви? А тим, що він має унікальний запах, це свого роду фруктовий "скунс". На цьому фото видно як він росте... на жаль, фото м'якоті ми не сфоткали, але продають його покраяним на шматочки, як у нас гарбузи, і на смак він, до речі, як гарбуз. Але коли цей фрукт лежить деякий час без кожури, він починяє смердіти, та ще й так, що, кажуть, нічим неможна вивести той сморід. Тому на кожному готелі, а також в аеропорту висить знак "перекреслений дуреан", ну знаєте, як "ноу смокінг", так "ноу дуреан":

Мій чоловік довів мені, що з ним ми не помремо з голоду

Ну і наостанок Ви можете скуштувати свіжесеньких соковитих підсмажених хрустких тарганів, кузнечиків, лічинок жуків, скорпіонів та інших "гадів"

. Ми були повні рішучості, допоки ми їх не побачили

тож подивились - і пішли далі... :)

2. Пляжі Тайланду

Як я вже зазначила вище, ми щодня плавали на різні пляжі острову Ко Лан. Всі вони трохи відрізняються один від одного: десь є водяні розваги, десь нема, одні більш спокійні, інші тусовочні, на якихось кам'яне узбережжя, а на інших - піщанне, - тобто на будь-який смак. На кожному пляжі треба заплатити за лежаки і парасолю, якщо Ви ховаєтесь від сонця, хоча навіть із парасолею і кремами від сонця, ми примудрялись рази 3 згорати. О, до речі про сезон дощів: за 2 тижні ми дощу не бачили!

Поряд з лежаками завжди є столик - це щоб можна було смачно попоїсти прямо на пляжі! У нас щодня був том-ям і риба або креветки. Ну і пиво (у Діми ще й тайський ром). Ми ж на відпочинку!

Із пляжних розваг ми спробували "політати з парашутом, прив'язаним до човена". Сподобалось!

А також одного разу oрендували наш власний човен, який відвіз нас прямісінько на пляж на острові (це набагато дорожче, ніж "морський трамвайчик" + мотобайк):

О, і тайський масаж! Це реально кайф!

На пляжі постійно пропонують його зробити, але обов'язково варто відвідати салон тайського масажу! Не пошкодуєте!

Я ще відважилася на такий вид масажу:

У нас був один улюблений пляж, на який ми плавали більше одного разу, і наш друг на ньому, якого ми називали "Джек-горобець":

Дуже цікаво було спостерігати приливи і відливи. Зранку від лежаків до води треба було долати метрів 100, а ввечорі вона підкрадалась прямо до лежаків:

Ну ніяк не зрозуміти цей Океан!

Океан (точніше, Сіамська затока) дуже теплий, часом привітний і лагідний

а часом грайливо-неспокійний:

3. Люди

Я можу так охарактеризувати тайців: веселі, привітні, розмовляють співучею мовою ("Масаааааж мадаааааам"). Відчули контраст по прильоту в Бориспіль - всі шось кричать, ругаються...ми встигли відвикнути від цього за 2 тижні. Тайці маленькі (як вертикально, так і горизонтально), і нам важко визначити їх вік. Ми поділили їх на такі категорії: діти, середній вік, зовсім старенькі. Але середній вік при цьому може коливатись від 17 до 60 років)) реально важко визначити..як, в принципі і всіх людей з азіатською зовнішністю.. І ще раз повторюсь: нам особливо сподобалось те, що вони завжди з усього сміються. Діма кульгав (про це далі напишу), а вони показують на його ногу і "угорають"))

4. Екскурсії

Очі розбігалися від кількості цікавих місць, які можна було відвідати! Али ми ж були лише 2 тижні, тому встигли побачити наступне:
У вартість ношого туру входили 2 обов'язкові екскурсії - Зміїна ферма і сад багаторічних каменів.

ЗМІЇНА ФЕРМА

Включає в себе тераріум і зміїне шоу, мій чоловік навіть наважився сфоткатись з "гадиною":

Але, на жаль, для нас ця екскурсія закінчилась не дуже гарно: Діма, роздивляючись фотографії і не дивлячись собі під ноги, загремів зі сходів і вивіхнув ногу так, що втратив свідомість. Я від переляку ледь майже теж туди ж (не зі сходів, зі свідомості), все так закрутилось навколо... Пам'ятаю, що дуже швидко нас оточили тайці, викликали когось телефоном, в лічені секунди приїхала швидка допомога на мотоциклах, привели Діму в почуття, оглянули ногу і скомандували його на носилки, в машину і в госпіталь.

Це був наш перший досвід закордонного госпіталю. Я не могла прийти в себе, коли побачила той рівень!!! А в школі мене вчили, що Тайланд - країна третього світу...! Свідомість перегорнулась вперше.Без будь-яких питань надали першу допомогу не лише Дімі, а й мені (мабуть, я мала не дуже гарний вигляд :) - поміряли мені тиск, дали води і потім ще разів 10 питали, чи я окей? Дімі зробили рентген, побачили, що нема перелому, прописали мазь і відвезли нас в готель.

На той момент, коли лікарь з нами розмовляв, нам здавалось, що ми все розуміємо, але ж все-таки щось ми недочули...бо нога заживала дуже довго..більше того, від жари її роздуло так, що Діма не міг взути сандаль. Але хочу віддати належне моєму чоловіку!!! Один день полежав в номері і все! Сказав: я сюди що лежати приїхав? А ходити ж при цьому ще нормально не міг... прийняли рішення купити йому паличку в аптеці. Я довго пояснювала тайцям, що я хочу, врешті-решт зрозуміла, що вони можуть лише замовити милиці, спитали мене розмір, я замовила L. Але ж L для тайців - це XS для нас :) Дімі треба були присідати, щоб на них ходити... не варіант). Тож посиділи ще день в номері і почали десь виходити потрохи...Пишаюсь моїм героєм!!! Жодного дня не жалівся, лише просив мене носити рюкзак. Нога місяці три ще турбувала по приїзду(.. і досі буває "крутить на погоду" або в певному положенні...

САД БАГАТОРІЧНИХ КАМЕНІВ
(The Million Years Stone Park)

Тут зібрано безліч абсолютно різноманітних за формою, розміром і філософському сприйняттю ландшафтних композицій. Ідея створення такого парку належить тайському бізнесмену і меценату Хун Суана Фаномваттанакула. Протягом багатьох років він вивчав рідкісних представників тайської флори і фауни, збирав по крихтах унікальну колекцію і тільки в 1992 році виставив її на суд публіки.

Тут немає ніякої напруженості, все дуже природно і гармонійно. Сад дуже дбайливо доглядається працівниками.

Також ця екскурсія включала в себе крокодилів. Їх можна було погодувати з вудочки курячим м'ясом, а також подивитись з ними шоу

Крокодилове шоу вразило: шо він тільки з ними не робив - і на руках носив, і голову в пащу пхав:

«Подорожуй тільки з тими,кого любиш.» Ернест Хемінгуей. Свято, яке завжди з тобою

ПРОВІНЦІЇ КАНЧАНАБУРІ І ЧАНТАБУРІ

У Лопбури (провінція Канчанабурі) ми відвідали Храм Мавп 13 століття Пранг Сам Йод (Три вершини), виконаний з каменю в кхмерском архітектурному стилі. Тут живуть сотні мавп, які чуютья і поводяться там як справжні господарі святині.

На території Храму Мавп можна побачити чарівні милі будівлі в тайському стилі:

Ми піднялись вгору до буддійського храму. До всіх храмів треба заходити без взуття і у довгих штанах або спідницях і накривати плечі. Буддійський монах почистив нам карму:

Побачили вражаючого рубінового Будду:

А також відвідали храм Лежачого Будди (на весь храм гарно собі положилася статуя Будди, таких храмів, до речі, у Таїланді декілька)

Храм розташований нагорі, тож звідти нам відкрився захоплюючий дух краєвид на кордон з Камбоджею:

ВОДОСПАД З КАРПАМИ "ПХЛІО"

Водоспад є частиною національного парку Namtokphlio («Namtok» — з тайської водоспад, «Phlio» — назва).

Сам парк дуже гарний, тропічний:

Але незабутнє враження лишилось від водоспаду з карпами!

Ще на вході в парк Вам пропонують купити зелену квасолю для годування карпів.

Потім Вам пропонується поплавати з ними. От чесне слово ніколи б не подумала б, що я на це погоджусь! Але це булo настільки неймовірно! Я навіть не можу описати словами ті емоції, споіваюсь, фотки їх передадуть:

Для тих, хто не переносить запах свіжої риби, як я: там зовсім(!) нема запаху риби, мабуть, за рахунок того, що вода не застійна, а проточна, та ще й гірська, свіжа!

ТРОПІЧНИЙ ПАРК НОНГ НУЧ (Nong Nooch Tropical Garden) –

це 240 га ботанічних садів, розташованих недалеко від курортного міста Паттайя (Таїланд). Щодня парк Нoнг Нуч відвідують близько 2 тисяч осіб. I це наше кохання з першого погляду! Ми поїхали туди самі, без екскурсії і гуляли ним чи не цілий день! Абсолютно неймовірно дивовижний парк! Hа території парку існують наступні сади: Французький сад, Європейський сад, Сад метеликів, Сад парасольок, Сад кактусів, Сад гаїв, Сад орхідей, Сад керамічних горщиків, Сад ананасів, Блакитний сад, Стоунхендж та інші.

За кількістю квітів парк Нонг Нуч може зрівнятися з парком квітів Кейкенхоф в Голландії, островом Майнау в Німеччині і Заповідником Мадейри в Португалії.

Всі тисячупятьсот фоток з нього викладати тут не буду, лише декілька:

Обов'язково рекомендую відвідати цей сад, якщо плануєте подорож до Таю.

Ще одна вражаюча екскурія називалась "Рай на реке Квай" - дводенна екскурсія, яка включала в себе:

ознайомлення з побутом звичайного тайця, ось так виглядає тайський горOд :

оглядова екскурсія на човені, а також плавучий ринок:

Дуже вразило, як небагато треба людям для життя: майка, шорти, шльопки...іноді хати викликали у мене сльози на очах...трущоби...жінки роблять прання у річці...але кондиціонер обов'язково! І що дуже кидається в очі - так це те, що люди при цьому випромінюють щастя! А я щаслива, що я мала змогу збагатити свій світогляд завдяки таким подорожам! Одна з найкращих інвестицій в себе!

тикова фабрика - тут ми побачили безліч виробів з тику. Як виявилось дерево тику дуже стійке і не до смаку всяким букашкам, то ж його можна навіть не обробляти спеціальним засобом від них. Ну і Ви можете придбати цю красу з доставкою додому! Дорого, але варто цього! Неймовірні меблі!