Yosemite & Sequoia National Parks, Lake Tahoe and SF - Vacation 2019 (June)

Після проведення минулої відпустки в Йеллоустоуні, ми з чоловіком остаточно визначилися, що національні парки - це наше! Неймовірні природні пейзажі, та ще й активно і пізнавально - що може бути краще? Тому ще минулого року свою наступну подорож ми спланували до Йосеміті Національного парку і Секвойя Національного парку. Чому вибір пав саме на ці парки? Бо вони постійно на слуху і про них завжди одні відгуки: "о, там дуже гарно". Плюс, ми хотіли відвідати Сан-Франциско і озеро Тахо - тобто поєднати все це разом виглядало нам логічним.

Як завжди, одразу після Нового року почали бронювати готелі на червень. Не знаю, чи здивую когось тим, що на території самих парків вже нічого дешевше $800 за добу забронювати було неможливо, не кажучи вже про кемпінг, який теж був вже під зав'язку. Так що любителям цієї справи треба подбати про місця за рік, мабуть:). Ми забронювали готелі приблизно в годині від парків на авто, і це зовсім не напрягало.

Прилетіли ми в Сан-Хосе, що дало нам можливість в перший день подивитись ще хоч і невелику, але частину Big Sur - скелястого мальовничого узбережжя Каліфорнії з дикими пляжами і неймовірної краси бухтами. Дуже приємно було проїхатися на авто вздовж океану. 

Bixby Creek Bridge.  Big Sur

До речі про авто: коли замовляєш європейця, завжди дають американський аналог, ну, принаймні, нам ще жодного разу не дали те, що ми замовляли. Цього разу за певну доплату менеджер-пронира "порішав" нам бажане авто.


Ну, досить вже з ліричними відступами... готові зануритися в наші Каліфорнійські канікули? Агов за мною!

День 1: Сан-Хосе аеропорт, трохи Big Sur і ночівля в Watsonville.

День 2: Sequoia National Park

З самого рання вирушили до Sequoia national Park, близько 4 годин драйву від Watsonville

Дорога цікава і багата на різноманітні пейзажі, тому час сплинув непомітно. 

Секвойя Парк отримав свою назву саме завдяки Секвойям, розташованим на його території, - одні з найвищих і наймасовіших дерев світу, відомих ще як "Червоне дерево" або "Мамонтове дерево". Ці дерева, дійсно, вражають своєю величчю. Поряд з ними відчуваєш себе маленькою букашкою

Дуже важко було "впихнути" все дерево (а найвище сягало 84 метри) в один кадр, але сучасні технології впорались навіть з цією нелегкою задачею, та і з пам'яті його вже "не випхати".

Секвойя Парк - другий Національний Парк США, який було засновано у 1890 році (перший - Йеллоустоун). 

Офіційнасторінка Парку:https://www.nps.gov/seki/index.htm

Парк великий і, без сумнівів, в ньому можна провести декілька днів, але навіть за один день ми встигли багато чого:

1. Побачили найбільше дерево (General Sherman Tree), до нього черга, щоб сфоткатись:)
2. Прогулялися лісом в оточенні гігантських дерев (Giant forest). Як в Йеллоустоуні з часом звикаєш до паруючих гейзерів, так і тут в якийсь момент починаєш вже не так бурно реагувати на дерева-велетні і не фоткаєшся біля кожного. Декілька цікавих фактів про ці неймовірні гігантські організми:

• Найстарішим Секвойям більше 3.5 тисяч років

• Середня висота дерев складає 60 метрів, найвище дерево - 115 метрів, обсяг стовбура досягає 6 метрів

• кора секвой дуже товста, часом сягає 30 см. І ця кора має одну дуже незвичну властивість, яка мене особливо дуже вразила: при зіткненні з вогнем вона обвуглюється і перетворюється на свого роду тепловий захист, тобто ці дерева не тільки добре виживають після пожеж, але їм ще й від них краще, плюс від пожеж гинуть інші рослини, що дає секвоям більше простору
• Секвойя також дуже стійка до гниття, викликаного влогогістю, саме тому туманний каліфорнійський клімат так їй підходить

3. Проїхалися тунелем, зробленим у поваленій секвойі (Tunnel log)

4. А також пройшли крізь повалену секвойу

5. Дехто навіть вилазив з люку машини і знімав ці диво-дерева, іноді навіть на ходу:)

      6.  Моє друге найбільше враження після секвой - Moro rock trail - піднялися прямо на вершину гори, звідки відкривається захоплюючі подих краєвиди

Moro Rock Trail

Moro Rock Trail

Moro Rock Trail

Moro Rock Trail

Moro Rock Trail

      А це Фото було зроблено до того, як Діму схопив напад страху висоти, і він категорично заборонив мені сидіти на краю, а коли я стояла і фоткала - тримав мене за підтяжки. Але аплодую Йому стоячи, що зі своїм панічним страхом він все-таки пройшов цей трейл до вершини, в деяких місцях, щоправда, ползком (бо не було перил). .

     7. А ще ми пікнікували! Вже маючи досвід минулого року, так само придбали похідну піч, ну і, благо, шеф-кухар теж був з нами;)

8. I побачили як квітне кактус (а може це і не кактус, але нас вразило):

    Ночували ми у містечку Hanford - в годині від Парку.

День 3: Yosemite National Park

Yosemite Falls

Дорога з Ханфорду до Йосеміті зайняла близько 2 годин.

Парк Йосеміті - один з найвідоміших національних парків світу.
   Назва парку походить з назви індіанського племені, яке жило на цій території в середині XIX століття. 
    Парк відомий унікальним видовим розмаїттям флори та фауни (біля 89% території парку вважається зоною дикої природи) і славиться винятковими ландшафтами. На території Йосеміті знаходиться близько 2700 річок і струмків, 3200 озер (площа кожного - не менше 100 кв. м), десятки водоспадів (трьохсегментний комплекс Водоспади Йосеміті, з сумарною висотою 739 м, - найбільший водоспад у Північній Америці) та 2 водосховища.

Офіційнасторінка: парку: //www.nps.gov/yose/index.htm

    Щороку парк відвідують близько 3 млн. осіб - O! ось саме цей факт ми відчули, як то кажуть, на собі. Як тільки ми приїхали в Йосеміті, одразу виникла проблема з парковкою авто. За наявності великих місць для паркінгу, машини були припарковані і вздовж узбіччя теж... коли ми таки знайшли місце і вийшли з авто, у мене було відчуття, що ми ідемо на Бруклінський міст в оточенні нереальної кількості туристів. Парк, безумовно, дуже красивий, але, як на нас, занадто людний і занадто оцивільнений. На кемпінгу взагалі аншлаг. Із смішного: ми хотіли викинути наше сміття в чийсь металевий ящик, що стоїть біля кожного кемпінг-місця для зберігання продуктів (щоб ведмідь не забрав). Ну тепер знаємо, що то не смітники:)

    Наше найяскравіше враження від Йосеміті - Mist trail - стежка до водоспаду, з ефектом 4D, тобто вона проходить до нього настільки близько що можна зарядитись енергією води по самі труси. Тут я наважусь дати пораду: якщо колись доведеться підійматися до якого-небудь водоспаду, прихопіть із собою дощовик і гумові чоботи про всяк випадок. А взагалі трейл з 4Д ефектом - це круто: і подивитись, і відчути всю потужність водоспаду на собі, і намочити фотокамеру так, що вона гапликнулась наступного ж дня..

Vernal Falls trail

Vernal Falls trail

Mist trail to Vernal Falls. На цьому фото я ще суха

Mist trail at Vernal Falls. Дуже часто можна побачити веселку

     До речі, парк настільки оцивільнений, що між всіма цікавими місцями можна пересуватися автобусами-шатлами. Це чудово вирішує проблему з парковкою, але ми не користувалися, ходили пішки. За день близько 30000 кроків вийшло.

Lower Yosemite Fall

  Парк облаштований місцями для пікніків, також є кафешки і мінімаркети з продуктами. 

     Ночували у містечку Oakhurst поряд з Парком.

День 4-7: дорога до Lake Tahoe. Lake Tahoe

   Дорога з Оакхурсту до озера Тахо зайняла 6 годин і це була найдивовижніша дорога! За день побачили всі пори року, як наче потрапили у казку "12 місяців"

Пограти в сніжки в червні - done

Зупинились на гірському озері на обід

     6 годин керування крізь таку нереальну красу пройшли непомітно, і ми приїхали до озера Тахо:

     Lake Tahoe - це величезне водне дзеркало в обрамленні малахітових лісів або закутаних снігами схилів гір, і синє-синє небо. Це улюблене місце відпочинку всіх, хто хоч раз до нього добрався, хоч раз насолодився його безкрайньої широчінню і вселенським спокоєм. Не дарма тут знімалися епізоди багатьох художніх фільмів, включаючи «Хрещеного батька 2», «Охоронця» ( «The Bodyguard»), «Місто Ангелів» ( «City of Angels»). Ще Марк Твен, зачарований красою озера, в своєму творі «Без нічого» написав: «... Я дивився на його тихі води, на чіткі обриси відображених в них гір і думав про те, що такої краси ніде в світі більше не знайдеш».

    Тут ми провели 4 чудових дні (ми зупнились в South Lake Tahoe), добре відпочивши і відіспавшись, об'їхавши озеро навколо, побачивши його з усіх боків і з усіх найвідоміших трейлів

Emerald Bay

Emerald Bay

Emerald Bay

Emerald Bay

Cascade Falls trail

Cascade Falls trail

Cascade Falls trail

Cascade Falls trail

Cascade Falls trail

Vikingsholm trail

Vikingsholm trail

     Зустрілись з Діміним кузеном

     Щодня дякували вечірньому сонцю за день

     На озері Тахо у нас були обіди і вечері з видами, краще за будь-які ресторани

Picnicking at Lake Tahoe. Calamari pasta by our Chef

    

 Щодо погоди: в червні ще було досить прохолодно, особливо зранку і вечорами, але як для хайкінгу це була дуже комфортна погода. 

    І наостанок з нами відбулася пригода, яку ми будемо пам'ятати все життя. В останній день перебування на озері Тахо ми пішли на Rubicon Trail. Це, до речі, найживописніший трейл з усіх, що ми встигли пройти: стежка прокладена вздовж озера, тобто майже всю дорогу можна ним милуватися. Ще на початку я чомусь згадала за ведмедів, спитавши чоловіка: "слухай, тут людей якось мало, а раптом ведмідь зустрінеться, а у нас і спрею нема" (після того, як він нам не знадобився минулого року в Йєллоустоуні, цього року ми і не заморочувались). "- Не хвилюйся, спрей буде" - жартівливо відповів чоловік, щоправда додавши серйозно: головне: не бігти! 
     Ідемо собі, роздивляємося красоти, і тут пара попереду каже: там ведмідь, не йдіть далі, він досить великий і рухається назустріч. Наступної хвилини він з'явився в полі зору. У всіх паніка. Розгорнулись і побігли серпантиновою доріжкою назад. Ведмідь вирішив зрізати і пройшов кущами навпростець, опинившись в 5 метрах від мене. Ми прискорились, люди з човна почали кричати: "за Вами ведмідь!", наче ми просто так біжемо на всіх парах... не знаю, де загубилась інша пара, а ми зустріли чоловіка і жінку, у яких був спрей від ведмедів, і вони нам спокійним тоном сказали: йдіть вперед, ми прикриємо. Прискореним темпом повернулися до авто. "Але ж це не Грізлі, чого ми так злякалися?" - запитали один одного в машині.

     Ведмедя ми не сфоткали, а ось пейзажи з Rubicon Trail встигли зробити (до зустрічі з містером В.) 

Rubicon Trail

Rubicon Trail

Rubicon Trail

Rubicon Trail. Якась диво-рослина

Rubicon Trail

Rubicon Trail

Rubicon Trail

Rubicon Trail

Rubicon Trail

    Озеро Тахо дуже dogs friendly place. Нам навіть було трохи ніяково не мати песика, бо здавалося, що це необхідний "атрибут" кожного. І для них все, як і для людей: пляжі, крамниці, перукарні. Так що з четверолапим членом сім'ї Вам зелене світло до Озера Тахо. 

    Стосовно нашого враження від Озера Тахо: воно дуже схоже з враженням від Йосеміті Парку: занадто комерційне і людне. Але беззаперечно варто побачити хоч раз.


День 8-10: San Francisco

    Дорога до Сан Францизко з Південного Тахо зайняла 3.5 години, по дорозі ми ще зупинились в столиці Каліфорнії Сакраменто.

California State Capitol 

     Не знаю навіть чому і коли це стaлося, але я мріяла побачити міст Золоті Ворота, тому для мене було справжнім щастям заїхати в місто саме цим мостом. Він, до речі, платний, оплатити можна в компанії з ренту авто або ж онлайн, що ми і зробили.

     Перше враження від СФ: вітряно, холодно, от халепа, сильно вітряно. Місцями (як ось на горі Твін Пікс) чинити опір вітру було практично неможливо, я навіть боялася, що у мене вирве телефон з рук. Але вже другого дня чи то ми звикли, чи вітер вже був не таким сильним, та якось ми вже його не помічали, а закохувалиь в це місто щодня все більше. І ось чому: 

-Величезна набережна з яхтами, пляжами, купою ресторанчиків, паромами до островів і ... котиками(!), морськими

The Embarcadero

The Embarcadero

The Embarcadero

Pier 39

Pier 39

Pier 39

Pier 39

Pier 39

  - Фінансовий район, дуже схожий на Манхеттен

- Розгалужена транспортна система

навіть "рогаті" є:

Ми не одразу помітили зупинку автобусу - просто позначка на знаку Стоп

- Архітектура "з шармом"

Painted Ladies, Hayes Street, San Francisco, CA

Painted Ladies, Hayes Street, San Francisco, CA

- Пагорби, з яких постійно відкриваються неймовірні краєвиди

- Chinatown зі смачнючими ресторанчиками

- Я би полюбила СФ тільки за одну єдину вуличку - Lombard Street - найвитієватіша вуличка в світі:

- флора і фауна

- Заходи сонця

- Ну і звісно ж СФ можна любити тільки за один міст Золота Брама

      Трохи інформації про міст: (джерело - Вікіпедія)
      
      Проект мосту підготував інженер Джозеф Строусс. 
    
      Будівництво мосту почалося 5 січня 1933 року й тривало більше 4 років.

  В питанні пофарбування були розглянуті наступні варіанти: було запропановано пофарбувати міст чорною або сірою фарбою; представники бази ВМС наполягали на смугастому чорно-жовтому варіанті — щоб військові кораблі в непогоду і туман могли побачити міст і не зіткнутися з ним. Але будівельники вирішили, що найкраще буде лишити такий же колір як і антикорозійне покриття — червоно-помаранчевий колір, що зветься International orange[en]. Червоний і жовтогарячий — кольори, які завжди використовуються при зведенні сталевих конструкцій, тому що дані фарби містять свинцеву компоненту, яка захищає сталь від корозії. Крім того, завдяки цьому кольору міст добре видно в тумані, який часто буває в цій місцевості. Але в мрячну погоду фарба розкладається на елементи, шкідливі для навколишнього середовища. Тому у 1990-х роках міст перефарбували акриловими фарбами.

     Міст «Золота Брама» також відомий як «міст самогубців». У середньому, кожні два тижні хтось кінчає там життя самогубством. За більш ніж сім десятиліть його існування понад 1300 чоловік покінчили з життям, кинувшись з нього у воду (офіційний підрахунок було припинено у 1995, коли кількість самогубців досягла 1000). 1995 рік виявився свого роду рекордним (45 самогубців — більше, ніж за будь-які три попередні роки з моменту відкриття).

    Не можна не згадати про велику кількість безпритульних у СФ. Може трохи некоректне порівняння, але як в Україні підгодовують безпритульних кішок та песиків, так у СФ -людей. Ми бачили, як жіночка винесла цілий пакет харчів, а "безхатінки" ще й перебирали їх.. Також на вулиці часто можна побачити продукти, просто залишені на парепеті/скамійці тощо..

    Через таку велику кількість безпритульних на вулицях СФ часто смердить, іноді навіть коли їх не видно.. Також через них великий відсоток крадіжок з авто, крізь висять знаки з застереженням не лишати нічого цінного в авті.

  Ми з насолодою провели 3 дні у СФ і, переконана, повернемось ще! 

День 11: Останній

     Оскільки літак у нас був аж о 10 вечора, а летіли ми із Сан-Хосе, то ми ще встигли відвідати Гугл з Його андроїдами

     Підсумовуючи, скажу: це була чудова, яскрава, насичена враженнями, добре спланована відпустка. Якби ми могли подорожувати у часі і повертатись у минуле, я б змінила тільки одну річ: сфоткала б ведмедя :)

Посилання на відео: 
https://youtu.be/n0D_4GJJ_OI



До нових пригод, 

Ваша О.К.